Ой ты дивчина гориха зерня ноты

Ой ТИ, ДIВЧИНО, ЗАРУЧЕНАЯ

«Ой ти, дiвчино, зарученая,
Чого ж ти ходиш засмученая?»
«Ой ходжу, ходжу засмученая,
Що не за тебе зарученая!»

«Ой ти, дiвчино, словами блудиш,-
Сама не знаєш, кого ти любиш!»
«Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Тiльки не знаю, з ким жити маю!

Ой знаю, знаю, iз ким кохаюсь,
Тiльки не знаю, з ким iзвiнчаюсь.
Выйду на поле, гляну на море —
Сама я бачу, що менi горе.

Сама я бачу, чого я плачу —
Свого милого в вiчi не бачу.
Буду стояти на тiм каменi,
Поки не прийде милий до мене.

Буду терпiти велику муку,
Поки не скаже: «Дай, серце, руку!»
Выйду на поле, на ту мураву,
Де я з миленьким мала забаву.

3 рiзного цвiту вiнки сплiтала,
Бiленьким личеньком всiх чарувала.
Ти присягався передо мною
Буть моiм мужем, а я — жоною.

Нещира була присяга твоя,
Тепер не мiй ти, а я не твоя!
Буду казати свiту цiлому,
Щоб вiн не вiрив нiде й нiкому.

Бо я самая теє зазнала,
Коли невiрного вiрно кохала.
Кого любила, — той за дверима,
Кого не знала — мужем назвала!»

«Ой ти, дiвчино-чарiвниченько,
Причарувала моє серденько!»
«Якби ж ти так знав з сiней до хати,
Як я умiю всiх чарувати!

У мене чароньки — чорнiï брiвоньки,
Моя принада — сама молода;
У мене чароньки завжди готовi —
Бiлеє личенько i чорнi брови!»

Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.

Источник

Ой ты дивчина гориха зерня ноты

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим жаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, – й сонця не хоче!
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Тебе кидаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Ти моя радість, ти моє горе,
Ой ти, дівчино, ясная зоре!

1. Пісні маминого серця / Упорядник Р.П. Радишевський. – Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. – 351 с.
2. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.

Источник

ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ

Ой, ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько колюче терня?
Чом твої устонька тиха молитва,
А твоє слово гостре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться й сонця не схоче.
І чом твій усміх для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой, ти дівчино, ясная зоре,
Ти мої радощі, ти моє горе.

Ой, ти дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько колюче терня?
Тебе кидаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Ти моя радість, ти моє горе,
Ой, ти дівчинонька, ясная зоре.

Музыка: Ан. Кос-Анатольского
Слова: Ивана Франко
Исполнение: А.Стригунов
Фото: 08b90a643877c481c2c810be6603faf

Источник

Ой ти, д1вчино, з гор1ха зерня. перевод на рус

Иван Франко, украинский поэт

Ой ты, девушка, из ореха зернышко, ……. Ой ти дівчино, з горіха зерня,
зачем сердечко твое – колючий тёрн. Чом твоє серденько – колюче
терня.
.
Зачем уста твои – молитва тихая,………. Чом твої устонька –тиха молитва,
а твое слово острое – острее бритвы. А твоє слово гостре, як бритва?

Зачем глаза твои сияют чарами,…………. Чом твої очі сяють тим чаром,
и зажигают сердце мое – пожарами. Що то запалює серце пожаром?

Ох, эти очи темнее ночи,…………………. Ох, тії очі темніші ночі,
кто в них засмотрится, солнца не захочет…. Хто в них задивиться, й сонця не
………………………………………………. хоче!
Зачем твой смех мне – хуже печали,………. І чом твій усміх – для мене скрута,
сердце тревожит, как буря лютая. Серце бентежить, як буря люта?

Ой ты, девушка, ясная зорька. Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ты мои радости, ты моё горе. Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебя увидев, любить я должен.……………. Тебе видаючи, любити мушу,
С этой любовью теряю душу………………. Тебе кохаючи, загублю душу.

Источник

Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Іван Франко

Oй ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?

Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх —для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.

Інші твори цього автора:

Дивіться також:

УкрЛіб — читати повністю книги українською мовою

Источник