Ой у поли озеречко ноты

Українські народні пісні

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цураймось, моє серце.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цураймось, моє серце.

— Ой не раз і не два
Стояв я під коморою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.

— Ой рада б я виходити
І з тобою говорити,
Та лежить нелюб на правій ручці
Та й боюся розбудити.
Та лежить нелюб на правій ручці
Та й боюся розбудити.

— Дівчинонько моя люба!
Відхилися від нелюба.
Буду ціляти, буду стріляти,
Щоб забити нелюба.
Буду ціляти, буду стріляти,
Щоб забити нелюба.

— Ой чи влучиш, чи не влучиш,
Тільки жизнь нашу розлучиш.
Ой чи вдариш, чи не вдариш,
Тільки мені віка збавиш.
Ой чи вдариш, чи не вдариш,
Тільки мені віка збавиш.

Ти козаче молодий,
В тебе коник вороний.
Сідлай коня та їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя.
Сідлай коня та їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя.

Козак коника сідлає
І з коником розмовляє:
— Біжи, коню, біжи, ворон,
Аж до тихого Дунаю.
— Біжи, коню, біжи, ворон,
Аж до тихого Дунаю.

А там стану, подумаю:
Ой чи мені утопитись,
Ой чи мені з коня вбитись,
Ой чи назад воротитись?
Ой чи мені з коня вбитись,
Ой чи назад воротитись?

А я піду у темний луг,
У темний луг по калину,
Чи не побачу, чи не зустріну
Свою вірную дівчину?
Чи не побачу, чи не зустріну
Свою вірную дівчину?

Моя вірная дівчина
В темнім лузі заблудила,
Тільки слідочок з-під милої ніжок,
Де милая походила.
Тільки слідочок з-під милої ніжок,
Де милая походила.

Ой вирву я листочок
Та й прикрию той слідочок,
Щоб не засипав, щоб не завіяв
Буйний вітер пісочком.
Щоб не засипав, щоб не завіяв
Буйний вітер пісочком.

Походження та примітки

Ой у полі озеречко. Записано у 1919 р. від Явдохи Зуїхи та Насті Танцюри у с. Зятківцях. Відділ фондів ІМФЕ, ф. 31-2, ф. 31-2, од. зб. 57, арк. 87.

Джерело

• Пісні Явдохи Зуїхи. Запис. Гнат Танцюра. Наукова Думка. Київ — 1965. с. 812

Тематичні розділи

• Нещасливе кохання
• Лірика кохання
• Родинно-побутові пісні

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Соснови клепки, дубове денце,
Не цурайся мене, серце.
Соснови клепки, дубове денце,
Не цурайся мене, серце.

Бо як будеш цуратися,
Будут люде сміятися;
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.

Не раз, не два під вербою
Стояв козак зо журбою;
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.

Рада би я виходити
І з тобою говорити,
Ой лежит нелюб на правій руці,
Боюся го розбудити.
Ой лежит нелюб на правій руці,
Боюся го розбудити.

Ой дівчино моя люба,
Одвернися від нелюба,
Бо буду стріляти, бо буду влучати
З-під зеленого дуба.
Бо буду стріляти, бо буду влучати
З-під зеленого дуба.

А як стрілиш та й не влучиш,
Тілько з пари нас розлучиш?
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.
Сідай на коня, виїжджай з двора,
Ти не мій, я не твоя.

Козак коня та й сідлає,
До коника промовляє:
Біжи, мій коню, біжи, вороний,
До тихого Дунаю.
Біжи, мій коню, біжи, вороний,
До тихого Дунаю.

А я стою та й думаю,
Що тепер робити маю,
Чи з коня биться, чи утопиться?
Чи до милой повернутися?
Чи з коня биться, чи утопиться?
Чи до милой повернутися?

Жито жали, жито жали,
Але снопів не в’язали,
Гей, любилися, гей, кохалися,
Щирой правди не сказали.
Гей, любилися, гей, кохалися,
Щирой правди не сказали.

Походження та примітки

Співала Ганна Гижа, село Висова

Антологія лемківської пісні /Упорядник М. Байко/. — Львів, Видавнича фірма «Афіша», 2005

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО

Обробка О. О. Стадника

1. Ой, у полі озеречко, там плавало відеречко
Соснові клепки, дубове денце, не цурайся, моє серце.

2. А, як будеш цуратися, будуть люди сміятися
Вийди, дівчино, вийди, рибчино, поговоримо з тобою.

3. Я би рада виходити, і з тобою говорити
Лежить нелюб по праву ручку, та й боюся розбудити.

4. Ти, козаче молоденький, в тебе коник вороненький
Сідай на коня, з’їжджай із двора, ти не мій а я не твоя.

5. Козак коника сідлає, та й до нього промовляє
Риссю, мій коню, риссю, вороний, аж до самого Дунаю.

6. Біля самого Дунаю стану, гляну, подумаю
Чи мені втопиться, чи з коня вбиться, чи в Дунаю утопиться.

7. І в Дунаю не втоплюся, і з коника я не вб’юся
Бувай же, дівчино, бувай же здорова, я до тебе не вернуся.

Походження та примітки

Співає Волинський народний хор. Пісенні скарби краю. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 480 с.

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Там козаки молодії
Кониченьки напували.
Там козаки молодії
Кониченьки напували.

Кониченьки напували,
Своїх коней годували,
Коні іржуть, води не п’ють,
Вони собі похід чують.
Коні іржуть, води не п’ють,
Вони собі похід чують.

«Коли б же ви, воронії,
А походу не сходили,
Як же ви мою головоньку
А навіки утопили!
Як же ви мою головоньку
А навіки утопили!

Утопили головоньку
У чужую стороньку,
У чужую сторононьку,
Да на чужу чужиноньку!.
У чужую сторононьку,
Да на чужу чужиноньку!».

Злетів півень на ворота
Та й і крикнув «Кукаріку!»
Не сподівайсь мати сина
А з походу вже довіку.
Не сподівайсь мати сина
А з походу вже довіку.

Походження та примітки

Записано в 1986 році від Білик Марії Тихонівни 1910 року народження, Білик Ївги Романівни 1898 року народження та Сидоренко Уляни Карпівни 1900 року народження у селі Крижчино Чернігівського району. Багато козацьких пісень було утворено на основі ліричних пісень, чи пісень іншого жанру. При цьому бралася їх мелодія і пристосовувались інші слова Так трапилося і з піснею «Ой у полі озеречко», яка у відомомуі звучить так:

«Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Соснові клепки, дубове денце,
Не цурайся, моє серце».

ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО, ТАМ ПЛАВАЛО ВІДЕРЕЧКО
Українська народна пісня

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко,
Там козаки молодії
Кониченьки напували.
Коні іржуть, води не п’ють:
Вони на себе поход чують.
«Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили,
Як ви мою головоньку а навіки утопили!
Утопили головоньку у чужую сторононьку,
У чужую сторононьку, да на чужиноньку!»
Злетів півень на ворота да й сказав: «Кукуріку!»
Не сподівайсь, мати, сина з походу вже довіку!
«Да коли б же я зозуленька, то б я собі крильця мала,
Ой стрепенулася, полинула би а до свого сина Йвана,
То б я свого сина Йвана і у гробі пізнала!
Злетіла б я на могилу да й сказала б я: «Ку-ку!
Ой сину мій, Івашечку, подай білу руку!»
«Ой рад би я, моя мати, обі-дві подати:
Насипано сирої землі да на грудоньки мені,
Склепилися карі очі, ох, і устонька мої!»

Походження та примітки

Сборник украинских песен, издаваемый Михаилом Максимовичем. Часть 1. К., 1849., с. 110-111.

Источник

Ой у полi озеречко, там плавало вiдеречко

Ой, у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цурайся, моє серце.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цурайся, моє серце.

Не раз, не два із журбою,
Стояв козак під вербою:
— Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.
Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Поговоримо з тобою.

— Ой, рада б я виходити
І з тобою говорити,
Та лежить нелюб на правій ручці,
Так боюся розбудити.
Та лежить нелюб на правій ручці,
Так боюся розбудити.

Ти, козаче, молоденький,
В тебе коник вороненький.
Сідай на коня та їдь із двору,
Бо не мій ти, я не твоя.
Сідай на коня та їдь із двору,
Бо не мій ти, я не твоя.

На коня козак сідає,
Та й до нього промовляє:
— Біжи, мій коню, біжи вороний,
Аж до самого Дунаю.
Біжи, мій коню, біжи вороний,
Аж до самого Дунаю.

Там я стану й подумаю,
Що робити тепер маю:
Чи з коня вбитись, чи утопитись,
Ой, чи назад повернутись?
Чи з коня вбитись, чи утопитись,
Ой, чи назад повернутись?

Мабуть, сяду та й поїду,
Темним лугом по калину.
Чи не побачу, чи не зустріну
Свою вірную дівчину?
Чи не побачу, чи не зустріну
Свою вірную дівчину?

Моя вірная дівчина
В темнім лузі заблудила,
Тільки слідочок з-під білих ніжок,
Де милая походила.
Тільки слідочок з-під білих ніжок,
Де милая походила.

Ой, зірву я лист калини,
Та й прикрию слід дівчини,
Щоб не засипав, щоб не завіяв
Буйний вітер слід пісочком.
Щоб не засипав, щоб не завіяв
Буйний вітер слід пісочком.

Ой, у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цурайся, моє серце.
Соснові клепки, дубове денце,
Не цурайся, моє серце.

Источник

Ноты, Аккорды — Украинские народные песни

Ноты в картинках jpg, gif, pdf

Рiдна пiсня
Твори з репертуару Державного украiнського народного хору
составители Э.П. Скрипчинская и Г.Г.Верёвка
Киiв, 1960г.

• Пісня про Леніна. Слова В. Бичка, музика Г. Верьовки
• Гей, Донецький краю. Слова і музика П. Дмитрієва-Кабанова. Обробка Ф. Надененка, переклад з російської Ю. Яновського
• Пісня про Криворіжжя. Слова Т. Масенка, музика Г.Верьовки
• Гарно нам на полях. Слова Л. Реви, переклад з російської Д. Білоусова, музика А. Філіпенка
• Ой поля, поля колгоспні. Народна пісня.
• Пісня льонарок. Народна пісня, обробка Л. Ревуцького
• Співають дівчата. Слова К. Журби, музика Ф. Литвиненка
• Пісня про жіночу бригаду трактористок. Слова П. Тичини, музика А. Філіпенка
• Галичанка. Слова П. Воронька, музика А. Штогаренка
• Урожайна-хороводна. (Гей, дівчата чорнобриві). Слова М. Стельмаха, музика Г. Верьовки
• Дівчата з Донбасу. Слова С. Воскрекасенка, музика Г. Верьовки
• Шахтарочка. Слова С. Воскрекасенка, музика Г.Верьовки
• Пісня про Омелька. Народна пісня
• Колгоспні співаночки. Слова С. Воскрекасенка, мелодія народна
• НАРОДНІ ПІСНІ
  • Ой не пугай, пугаченьку
  • Пущу коня на яр, на долину
  • Ой за гаєм, гаєм
  • Ой вишенько-черешенько
  • Зацвіла в лузі лоза
  • Туман яром, туман долиною
  • Ой на горі та сухий дубик
  • Понад садом, садом
  • Осінь довга, холодна
  • Ой при лужку, при лужку
  • Та й орав же мій миленький
  • Повилася павутина
  • Та ходила Уляночка. (Купальська)
  • Що й у неділеньку рано. (Весільна)
  • Віночок закарпатських народних пісень:
    • а) Ходила я по садочку
    • б) Ой на горі жита много
    • в) Ой пойду я до Ясіня
  • Ішов козак потайком
  • Ой дівчина по гриби ходила
  • Ой сад-виноград
  • Ой там на товчку, на базарі

Скачать ноты

Спасибо Анне за сборник!

По-над садом, садом
Песни из репертуара Государственного Украинского народного хора
составитель Г.Веревка
«МУЗГИЗ», 1959г.
номер м27128г

1. Гей, у нашому селі / Гей, за нашим за селом. Современная народная песня. Перевод Я. Шведова
2. Ой у лісі зеленому / Ой, в лесу, лесу зеленом. Партизанская народная песня. Перевод М. Лапирова
3. Нам гукнула Партія (Пісня про цілинні землі). / Нас призвала Партия (Песня про целинные земли.) Слова и музыка В. Перепелюка.
4. Шахтарочка / Шахтерочка. Музыка Г. Веревки. Слова С. Воскрекасенко. Перевод Дм. Седых.
5. Колгоспні співаночки / Колхозные припевки. Музыка Г. Веревки. Слова Д. Белоуса и В. Лагоды. Перевод Дм. Седых
6. Про Омелька / Про Емельку. Современная народная песня. Перевод М. Лапирова.
7. Що з-під дуба, дуба зеленого / Из-под дуба, дуба зеленого. Народная песня. Перевод В. Малкова.
8. Ой ти, грушо моя / Ой ты, груша моя. Народная песня. Перевод Я. Шведова.
9. Не звивайся та не зростайся / Не свивайся да не срастайся. Народная песня. Перевод М. Лапирова
10. Ой, вишенько, черешенько / Ой, вишенка, черешенка. Народная песня. Перевод Дм. Седых
11. Туман яром, туман долиною / Ой, туман, туман в долине. Народная песня. Перевод М. Лапирова
12. Зацвіла в лузі лоза / Зацвела в лугах лоза. Народная песня. Перевод Дм. Седых.
13. Що в городі верба / В огороде лоза. Народная песня. Перевод Я.Шведова
14. Понад садом, садом / По-над садом, садом. Народная песня. Перевод М. Лапирова.
15. За водою рута м’ята / За рекою рута- мята. Народная свадебная песня. Перевод В. Малкова
16. Попід гай / За леском. Народная песня. Перевод В. Малкова.
17. На поточку-м прала / В ручейке стирала. Народная закарпатская песня. Перевод Дм. Седых.
18. Ой дівчина по гриби ходила / Ой, грибы девчина собирала. Народная песня. Перевод Дм. Седых
19. Ой, сад – виноград / Ой сад — виноград. Народная песня. Перевод Дм. Седых.
20. Гуляю я! / Гуляю я! Народная песня. Перевод Дм. Седых

Скачать ноты

Спасибо Ирине за сборник!

Хорова бiблiотека
М. Леонтович
ОЙ, ТЕМНАЯ ТА НЕВИДНАЯ НІЧЕНЬКА
Украiнська народна пiсня в оброцi для мiшаного хору без супроводу
ПАРТИТУРА ТА ГОЛОСИ
Киiв, 1960г.

Спасибо Анне за сборник!

О.Кошиць
Украiнськi народнi пiснi для хору
випуск 2
составители Э.П. Скрипчинская и Г.Г.Верёвка
«Музична Украiна», 1967г.

Гей, не дивуйте, добрії люди
Максим-козак Залізняк
Ой горе чайці
Ой на горі та женці жнуть
Тихо, тихо Дунай воду несе
Ой у полі ітер віє
Марусенько серденько
Ой сяду я край віконця
А вже третій вечір
Ой, дівчино, дівчинонько
Ой в саду вишнина
В кінці греблі шумлять верби
Закувала сива зозуленька
Понад яром ярая пшениця
Кулик чайку любив
Понад синім морем
Молодий козаче, чого зажурився?
Бодай тая степовая могила запала
Чом соловей та рано не щебече
Викопав я криниченьку
Журавлі
Ой дівчина Уляна
У полі могила
Ой ти, мамцю моя
У полі береза
Вітер повіває
Дала мені мати корову
Колискова
Час додому, час

Скачать ноты

Спасибо Анне за сборник!

ЄВГЕН ЮЦЕВИЧ
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ
В ОБРОБЦІ ДЛЯ ТРИГОЛОСНОГО ХОРУ З БАЯНОМЗОШИТ І
«Музична Украiна», 1967г.

Це видання розраховано на широко розповсюджені в нашій країні хорові колективи невеликого складу, якими керують хормейстери-баяністи.
Партію хору викладено триголосно — два жіночих (І—II) і один чоловічий (III) голоси невеликих діапазонів. Зважаючи на те, що в кожному колективі завжди є кілька співаків-солістів, в ряді обробок вжито сольні епізоди. За рахунок сольних партій, а також через поділ окремих хорових партій в обробках подекуди утворюється чотириголосся.

Щодо партії баяна, то вона являє собою не тільки супровід співу для підтримки того чи іншого голосу і підсилення загального звучання — її розроблено з метою збагатити гармонію і фактуру оброблюваних пісень і розширити музичну форму обробок. Баян є обов’язковим членом загального ансамблю. Партію баяна без жодних змін можна виконувати на акордеоні, а з деякими змінами — і на фортепіано. В разі, коли в партії правої руки баяна трапляються широкі, незручні для піаніста інтервали, в гармонії можна пропускати ті ноти, які в цей час є в хорі. Басовий голос лівої руки треба подвоювати нижніми октавними тонами. Передбачаючи це, у викладі баянного баса витримано принцип цілосності музичної фрази, через що окремі тони не завжди позначено в тій октаві, в якій вони в дійсності звучать на баяні.
Основної художньої мети обробок — розкриття ідейно-образного змісту пісень — автор прагнув досягти головним чином поліфонічними засобами. Він вважав також, що опанування колективами мистецтвом поліфонії, надзвичайно багаті можливості якої криє в собі народна мелодія, сприятиме піднесенню їх виконавської майстерності.
Є. ЮЦЕВИЧ.

• Ой кряче, кряче та чорненький ворон
• Ходить козак попід гаєм
• Чом дуб не зелений
• Ой не шуми, луже
• Ой зійди, зійди, ясен місяцю
• Ой не спиться й не лежиться
• Взяв би я бандуру
• Гаю, гаю, зелен розмаю
• Розпрягайте, хлопці, коні
• Ой у полі вітер віє
• Якби мені не тиночки
• На городі калинонька
• Одна гора високая
• Моя мила, премила
• Ой при лужку, при лужку
• Приїхали три козаки
• Ой на горі льон, льон
• Тихо, тихо Дунай воду несе
• Сини мої, сини соловейки
• Ой сивая зозуленька
• Ой не світи, місяченьку
• Коло млина кременина
• В кінці греблі
• Посадила огірочки
• Половина саду цвіте
• Ой у полі три криниченьки
• Ой у полі жито
• Ой не ходи, Грицю
• Ой піду я в сад гулять
• Козак од’їжджає
• На городі верба рясна
• Сидить голуб на березі
• Пливе човен
• Ой гиля-гиля, гусоньки, на став
• Ой хмелю ж мій, хмелю

Скачать ноты

Спасибо Анне за сборник!

К.Сорокин
Украинские народные песни
для голоса и фортепиано
«Советский композитор», 1981г.
номер с5644к

1. Стоїть явір над водою. Слова народные
2. Пісня про комарика. Слова народные
3. Повій, вітре, на Вкраїну. Стихи С. Руданьского
4. Чом, чом не прийшов? Слова народные
5. Нагайка.
6. Ти сказала: «Прийди, прийди. »
7. Віє вітер, віє буйний.
8. Дівка в сінях стояла.
9. Ой, у полі вітер віє.
10. Ой, ходила дівчина бережком.
11. Дивлюсь я на небо.
12. Ой дівчино, шумить гай.
13. Чуєш, брате мій.
14. Ой, у полі могила.
15. Стара баба.

Скачать ноты

Спасибо Анне за сборник!

Народные песни
Украинские народные песни
для голоса в сопровождении фортепиано
составитель В.Миркотан
«Музыка», 1971г.
номер 6470

Повій, вітре, на Вкраїну. Обработка К. Данькевича. Слова С. Руданского
Чорнії брови. Обработка Ф. Надєненко
Та пропив чоловік бугая. Обработка Л. Ревуцкого
Казав мені батько. Обработка Н. Лысенко
Ой з-за гори вітер віє. Обработка Н. Лысенко
Ніч яка місячна. Обработка Ю. Мейтуса
Дівчино моя. Обработка Н. Лысенко
Оце тая стежечка. Музнка Н. Лысенко. Слова Ив. Франко
Песня Петра («Сонце низенько.») из оперы «Наталка Полтавка». Обработка В. Иориша
Стоїть гора високая. Обработка Ф. Надєненко. Слова Л. Глибова
Сіно моє, сіно. Запись М. Гайдая. Обработка Л. Ревуцкого
Стоїть явір над водою. Обработка О. Чишко
Не стій, вербо, над водою. Обработка Н. Дремлюги
Ой маю, маю я оченята. Музика Н. Лысенко. Слова Т. Шевченко
Така її доля. Обработка В. Зарембн. Слова Т. Шевченко
Дивлюсь я на небо. Обработка В. Зарембн. Слова М. Петренко

Скачать ноты

Источник